слова песни Віктор Морозов - Тихе Сяйво
Я дуже тяжко Вами відболіла,
Це все було, як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.
Тепер пора прощатися нам - будень.
На білих вікнах змерзли міражі.
Та як ми будем, як тепер ми будем,
Такі вже рідні і такі чужі?
Ця казка днів, вона була недовгою,
Цей світлий сон пішов без вороття,
Це тихе сяйво над моєю долею,
Воно лишилось на усе життя.