слова песни Руслан Навроцький - Шоу
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (шепітом)
Забуваючи сни про майбутнє.
Задуваючи свічку будня.
Ти очима шукаєш птаха.
В піднебессях своїх - бідолаха.
Ти розколюєш день навпіл,
До - падіння, та після - свято.
То повз тебе пройшла посвята.
То тобі заспівав третій півень
Пісню ліні, пісню страху.
Вже не хочеш, не відаєш -
Знаєш.
Там де був, вже тепер не буваєш.
Ані гостем, і ані повз.
Що тепер, Пане "Гов".
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (страхом)
А ти от одягнутий в чорне.
Під час набиваєш ногу.
Біжиш, шкутильгаєш, скачеш -
І що третім оком ти бачиш...
Ти - одинокий. Неодиноко.
Ти все вже зробив, що міг.
Упав в епохальний гріх.
У руки брав слово-батіг.
І бив, бив. Бив!
Десь у бік.
Поки зрозумів...
Що.
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (гірко)
Їм вже не шукати - мати.
Їм вже не творити - мати.
І вірити - наче знати.
Любити - немов хоронити.
І ссати, і ссати, і ссати.
На грудях Землі, у немовляти.
Хліб - молоко випасати.
В трикутнику зеленої злості -
Чумацькі шляхи - ховати.
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (криком)
А я - назбираю куль
Гарячих і запашних.
І всіх їх - віддам на брухт.
Хай плавиться шоу на пшик.
Бо всі ми, далебі - актори.
У цім божевільнім шоу.
Що виплекали старечі.
А я у чорнім,
До речі...