слова песни Павло Дворський - Сад Осінніх Яблунь
Забриніло сонце, яблуко на схилі
У моєї мами в татовім саду
І малі деревця і дерева стиглі
Міряють цю плаху, вишивку руду.
А вона їм листя обгорнула лоєм,
А вона їм грона переповила.
Засвітила вранішні левкої,
Під блакитню хату в жменях у села.
Приспів:
Притулися мамо, подивися тату,
Цим розлогим садом переходить цвіт.
У зеленій сукні, у рудому платті,
У вінку із зим моїх і літ. (весь куплет - 2)
А за ними челядь, скрипалі й вертепи,
І шовкові мітки і полотин плин.
На щоці у сонця, на устах в планети,
Сад осінніх яблунь як сльоза один.
Приспів
Забриніло сонце, яблуко на схилі
У моєї мами в татовім саду
І малі деревця і дерева стиглі
Міряють цю плаху, вишивку руду.