слова песни Ірина Лончина - Спогад
Погаснув день й на небосхилі
З’явилася (2) ясна зоря,
Ти заглянув (2) у очі сині,
Сказав мені (2), що я – твоя.
Були надії (2), сподівання,
А ти торкавсь (2) моїх долонь,
В наших серцях (2) іскру кохання
Запалював (2) вогонь.
Приспів:
Згадаю я перше кохання,
Першу зустріч і п’янкі слова,
Що зігрівали в час кохання
Два молоді закохані серця.
Ти обнімав мене так ніжно,
Ти цілував (2) мої уста,
Я так хотіла (2), щоб тривала
Ця щастя мить (2) усе життя.
Ти не згаси (2) свічу кохання,
Нехай вона (2) ясніш горить,
Неси її (2) крізь ніч бажання,
Як любиш, то (2) умій терпіть.
Приспів (2)