слова песни Ірина Лончина - Наївна юність
У вісімнадцять так усе чудово,
Лише світає досвіток життя,
Душа відкрита для красот любові,
І серце вірить у святі чуття.
Та раптом зимнім подихом повіє,
Аж вимерзне сльоза до наготи,
Коханий мій, я ще не розумію,
Чому мене змінив... Чому мене змінив...
Чому мене змінив на іншу ти?..
Приспів:
Наївна юність – час любові,
Думок високих і надій,
Ти вір у кожне гарне слово,
Співай про щастя і радій!
І світ радітиме з тобою,
І засміються небеса,
Бо в тебе є найліпша зброя –
Наївна юність і краса!
Дівчатко миле з добрими очима,
Чому погасла посмішка твоя?
У тебе ж юні крила за плечима
І зірка щастя високо сія.
У світі є неправди ще багато,
Але ще більш у світі є добра!
Ти молода і це найкраще свято,
Яке Господь і час, яке Господь і час,
Яке Господь і час тобі твій дав!
Приспів (2)