слова песни Инкунабула - Недаремно
Мій сніг засипає твої сліди на піску,
Мій човен розрізав хвилі твого бажання,
Опівнічний крик мене позбавив сну
Й довіку прирік на нескінченні страждання.
Пробач, якщо зможеш, мене,
Ми цього обоє бажали
Назад часу не повернеш
Та все ж, недаремно...(кохали)
По собі лишили зім’яті сліди у траві,
Обіймами вітру голі тіла обпікали
Себе запитали, невже ми досі живі
Як в ритмі сердець нас хвилі востаннє гойдали.
Вже більше не чути твого серця стук
А моє тремтить, до болю тремтить, як згадаю
Як стиглими вишнями тебе годував із рук
Я тут, а ти-там, і ніхто мене не чекає.