слова песни Александр Пономарев - Човен
Долоні свої простягав я до неба,
Горнило душі розпалило пломіння.
Крім тебе нікого-нікого-нікого не треба,
Я хочу тепла, бо душа – не каміння.
Приспів:
Човен, мій човен, повези мене туди,
Де кохана, люба поряд буде назавжди.
Човен, мій човен, братику мій,
Де кохана, люба, повезти мене зумій,
Де кохана люба.
І не було землі під ногами у нас,
І лишалися поряд удвох: ти і я.
Зрозумів – ми разом, зупиняється час,
Не відчув, що ми поряд останній лиш раз.
Приспів (2)